27 березня 1990 року на Бейкер-стріт було відкрито музей Шерлока Холмса. А заснувала меморіальну квартиру літературного персонажа… захоплена пенсіонерка.
Що найбільше вражає в долі Шерлока, то це навіть не його грандіозна світова
слава, а перевтілення в живу людину. Адже жоден інший літературний герой поки
що не удостоївся відкриття музею на свою честь.
На вулиці кондитерській…
Англійське слово «бейкер» означає «булочник». Кондитерських на лондонській
Бейкер-стріт багато. Та не вони принесли їй світову славу, а відомий персонаж
творів сера Артура Конан Дойла — містер Шерлок Холмс, есквайр.
Щоправда, під час написання оповідань про детектива в Лондоні не існувало
адреси Бейкер-стріт, 221б, за якою проживав літературний персонаж, що
зрозуміло: Шерлок все-таки був героєм вигаданим. Однак пізніше, коли
Бейкер-стріт продовжили на північ (туди, де наприкінці XIX століття була вулиця
за назвою Верхня Бейкер-стріт), цей номер, тільки без літери «б», надали
будівлі будівельного товариства «Ейбі Нешнл». І службовці банку «Еббі Нешнл»
втратили спокій: саме сюди почали надходити десятки тисяч листів від
шанувальників винахідника дедуктивного методу. Акуратним клеркам нічого не
залишалося, як відповідати на листи… А листів було стільки, що керівництво
будівельного товариства навіть змушене було запровадити посаду спеціального
секретаря для їх обробки.
Власники банку зметикували, що такий збіг — чудова реклама. І 1981 року
президент банку Клайв Торнтон вирішив, що на імені Шерлока Холмса можна
заробити непогані гроші. Він наказав перейменувати 635-футову артезіанську
свердловину, що залягала просто під банком, на «Холмсівську». І щороку банкіри
почали продавати 50 тисяч пляшок мінералки з портретом великого детектива.
Але в березні 1990 року в банку з’явився конкурент. Палка шанувальниця
творчості сера Артура Конан Дойла після виходу на пенсію вирішила здійснити
свою давню мрію — створити музей Шерлока Холмса, щоб усі охочі могли побачити
речі, які нагадали б їм улюблені оповідання. Грейс Райлі (Ейдинянц) продала
власний будинок і придбала невеликий особняк на Бейкер-стріт. Потім трохи його
підремонтувала й улаштувала там музей, урочисто прибивши до дверей синю
табличку з номером 221б. Крім того, спеціально було зареєстровано фірму 221b
Baker Street, щоб мати можливість на законних підставах повісити на «будинку
Шерлока Холмса», реальний номер якого 239, відповідну табличку.
«Я додала до номера літеру «б», щоб банку не було образливо й щоб усе було
як у Конан Дойла», — розповідала Райлі.
Колишня секретарка свідомо залишила будинок у тому вигляді, як його було
побудовано на початку минулого століття. Вона вважала, що його закопчені стіни
краще зберігають дух і стиль вікторіанської епохи — того часу, коли «жив і діяв»
великий детектив. До того ж у цьому будинку із 1860-го по 1934 рік справді
здавали внайми кімнати. І це відповідає тому періоду, коли на Бейкер-стріт
мешкали вигадані персонажі книг Артура Конан Дойла.
Головне — достовірність
Біля входу в музей відвідувачів зустрічає поліцейський. Потім він
передоручає екскурсантів дівчатам у строгих сукнях часів королеви Вікторії.
Вони продають шанувальникам Холмса квитки й пояснюють, як улаштовано музей.
Меморіальна квартира Холмса розташовується на чотирьох поверхах. На першому
розмістився чудовий сувенірний магазинчик. На другому — спальня і кабінет
Шерлока Холмса, на третьому — апартаменти доктора Ватсона і місіс Хадсон. На
четвертому розміщено воскові фігури героїв різних творів про Шерлока Холмса, а
також туалет і комірку.
Перше, що зустрічає вас у музеї, — це запах вікового пилу. Немов місіс
Хадсон, геть забувши про свої обов’язки господині, здала квартиру вічності, а
сама назавжди пішла в ресторанчик, улаштований у внутрішньому дворику і
названий на її честь.
Усередині будинок видається ще більш старовинним. Це враження підсилюється
в хиткому світлі гасових ламп, які запалюють у музеї замість електрики. І
скрипить уже не тільки перша сходинка сходів, що ведуть на другий поверх, як
було описано в книзі, а всі сімнадцять.
Та й узагалі обстановка квартири практично повністю відповідає тій, що
описана в романах Дойла. У передпокою висять холмсівський плащ і відома кепка з
качиним козирком. Поруч — парасолька. Усіх цих речей можна торкатися й навіть
надягати на себе і фотографуватися в них (чого не можна робити, наприклад, в
інших музеях Лондона). У глибині вітальні темніє камін, біля якого «сиділи»
Шерлок Холмс і доктор Ватсон, обговорюючи за чаркою шеррі чергову справу. У
кабінеті Холмса на великому столі скупчення різноманітного обладнання і
пристосувань, за допомогою яких можна ставити такі улюблені ним хімічні
досліди.
Також у кабінеті красується опудало болотної гадюки з оповідання «Пістрява
стрічка»… Є тут навіть кульові отвори в стіні у вигляді вензеля королеви Вікторії,
які детектив залишив під час вправ у стрільбі з револьвера.
Одне слово, Грейс Райлі вдалося зробити в музеї таку собі комбінацію
літературного вимислу з реальними речами. Іноді відвідувачам здається, що зараз
відчиняться двері, з кабінету пролунає голос живого Холмса й він вийде зі
словами вітання.
Така реалістичність і візуалізація разом із неймовірною популярністю Холмса
перетворюють літературних персонажів на реальні історичні фігури.
— Більшість відвідувачів музею вважає, що Шерлок Холмс і доктор
Ватсон справді тут мешкали, — розповідає директор музею Шерлока Холмса Джон
Ейдинянц. — У наш музей приходять люди з усього світу. Багато відвідувачів,
особливо з Індії, хочуть скористатися послугами Холмса як детектива. Дами
приходять на Бейкер-стріт із проханням розслідувати якісь реальні заплутані
справи та злочини. Вони готові заплатити великі гроші за розв’язання їхніх
проблем. Багато з таких прохачів надсилають Холмсу листи з усіх кінців світу.
Ми навіть виставили частину цих листів у нашій експозиції. У більшості випадків
їхні автори впевнені, що Шерлок Холмс усе ще живий. Це, звісно, дуже дивно,
оскільки оповідання про нього було написано більш як сто років тому…
Нині квартиру великого детектива щороку відвідує понад сто тисяч людей з
усього світу (цікаво, що лише один відсоток із них — англійці). Це більше, ніж
приймає будь-який інший приватний музей Лондона! Цей музейний бізнес почав
приносити скромній пенсіонерці 20-мільйонний дохід. Щоправда, фінансовий успіх
не приніс жінці щастя. Вона померла від горя, коли зрозуміла, що її діти не
можуть поділити між собою спадщину…
Шерлока шукає податкова
За словами працівників музею, Шерлок Холмс одержував листи навіть із британського
податкового управління: там хотіли знати, куди переїхав містер Холмс.
— Вони там думають, що він змінив місце проживання. 2007 року ми одержали
листа, у якому було прохання повідомити його адресу. Очевидно, в управлінні
вважають, що Холмс не сплатив якийсь податок, — згадує директор. — Незрозуміло,
чого вони так вирішили, адже детектив брався за розслідування, які приносили
йому дуже невеликі гонорари або взагалі не приносили доходу. Ми навіть
виставили це послання в музеї поряд з іншими листами.
Дивний збіг?
Цікаво, що наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття на Бейкер-стріт мешкала
цілком реальна людина на прізвище Ватсон. Щоправда, він був не доктором, а
зубним техніком, проте знімав квартиру з компаньйоном на прізвище Холмс.
Можливо, Конан Дойл знав про цю парочку?