О.
Генрі. Цікаві факти
біографії
Письменник багато вистраждав, перш ніж до
нього прийшли багатство і популярність. Всього він написав 273 розповіді, які
переведені на багато мов світу.
Псевдонім письменника дуже часто помилково
записують на зразок поширених ірландських прізвищ: О'Генрі. Існує кілька версій
того чому Вільям Сідні Портер обрав собі такий псевдонім, але остаточної
відповіді немає.
Найпопулярнішою версією є: псевдонім О'Генрі
письменник обирав тому, що шкільний учитель Портера не переставав захоплюватися
здобутками американського фізика Джозефа Генрі, часто вигукуючи на уроках: «О,
Генрі! Ти відкрив те-то і те-то…»
Проте існує й інша версія походження цього
псевдоніму. Коли Портер закінчив школу, батько влаштував його на роботу в
аптеку. Після цього Портер перепробував мільйон професій. Так, зокрема, він був
і бухгалтером, і креслярем, і касиром, і репортером… Аж раптом у банку, де він
працював, була виявлена недостача — і всю вину за це звалили на нього.
Відбуваючи свій перший термін у криміналі міста Колумбус, він у 1899 році
написав оповідання «Різдвяний подарунок Діка-Свистуна». Вирішивши сховатися за
псевдонімом, він згадав, як у свої юні роки, під час роботи в аптеці, йому
часто доводилося користуватись довідником Етьєна Оссіана Анрі (фр. Étienne
Ossian Henry). Позичивши у відомого фармацевта ініціал одного імені й прізвище,
Портер отримав псевдонім О. Генрі, під яким і став всесвітньо відомим. Що ж
стосується оповідання, то воно було відразу надруковане в «М'к-Крю меґезін».
Проте і це ще далеко не остаточна версія походження «О. Генрі».
Також, можливо, псевдонім О. Генрі
запозичено з відомої ковбойської пісеньки «Скажи мені, о Генрі, який там
вердикт?». Ще одна гіпотеза — О. Генрі — тому що Портер використав перше-ліпше
прізвище, яке йому спало на думку.
За своє життя О.
Генрі написав 273 новел і оповідань, і тільки один великій твір — роман «Королі
і капуста». Повне зібрання його творів становить 18 томів.
Перша книга
оповідань О. Генрі, що часто класифікується як роман,— «Королі й капуста» —
вийшла в 1904. За нею пішли: «Чотири мільйони» (1906), «Непогасний світильник»
(1907), «Серце Заходу» (1907), «Голос міста» (1908), «Благородний шахрай»
(1908), «Шляхи долі» (1909), «Вибране» (Options, 1909), «Точні справи»(1910) і
«Вир» (1910).У 1895 році Портера звинуватили в недостачі, його звільнили з
банку і притягнули до суду. Хоча рідні і компенсували його
розтрату, це не допомогло уникнути покарання.
Після звинувачення в
розтраті він був у бігах спочатку в Гондурасі, а потім – в Південній Америці.
Після смерті дружини він повернувся в США, де був заарештований і засуджений на
п’ять років в’язниці. Трирічне ув’язнення не минуло дарма. Тут Вільям працював
в лазареті і продовжував свою літературну творчість.
Сюжети своїх творів він
часто брав із життя. Знамениті «Дари волхвів» були написані після того, як
Портер примчав до вмираючої дружині на Різдво. Він встиг попрощатися з
коханою в це світле свято, а вона – піднести чоловікові останній подарунок
– золотий ланцюжок для його годинника. Бідна жінка не знала, що цей самий
годинник Портер продав декількома днями раніше, щоб на виручені гроші придбати
квиток до рідного міста.
Тюремний термін разом з
письменником відбував молодий хакер, який звільнив з полону сейфу дитину багатого ділка. Слідами цієї історії
Портер пише оповідання «Звернення Джиммі Валентайна». Правда, в творі у героя
все закінчується добре, чого не можна сказати про його прототип.
О. Генрі прожив коротке
життя (47 років), він страждав на цукровий діабет і цироз печінки.
Джерело:
https://dovidka.biz.ua/o-genri-tsikavi-fakti